Формування продуктивності насіння ріпаку озимого залежно від елементів технології вирощування в умовах Лісостепу Західного

Abstract

Сендецький І. В. Формування продуктивності насіння ріпаку озимого залежно від елементів технології вирощування в умовах Лісостепу Західного. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю: 201 – Агрономія (20 – Аграрні науки та продовольство). – Інститут сільського господарства Карпатського регіону. Оброшине, 2024. У дисертаційній роботі теоретично узагальнено напрацювання з поставленого для вивчення завдання та запропоновано науково обгрунтовану розробку впливу способів застосування регулятора росту Вермийодіс за різних норм висіву насіння ріпаку озимого на формування продуктивності в умовах Лісостепу Західного. У вступі відображено актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, мету і завдання досліджень, об’єкт, предмет, методи досліджень і на їх основі сформовано робочу гіпотезу. Висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, У першому розділі кваліфікаційної праці «Стан та напрями наукових досліджень впливу елементів технології вирощування на формування продуктивності ріпаку озимого» (огляд наукової літератури) проведено аналітичний огляд літературних джерел вітчизняних та іноземних авторів щодо стану і перспектив розвитку ріпаківництва, використання регулятора росту і розвитку рослин та застосування оптимальних норм висіву насіння в агротехнологіях вирощування ріпаку озимого. Акцентовано увагу на недостатньо вивченних питаннях, що потребують дослідження в зоні Лісостепу Західного У другому розділі «Умови, матеріал та методика проведення досліджень» представлено ґрунтово-кліматичні умови місця проведення 3 дослідження, схеми досліду і основні методики виконання наукової роботи. Надано характеристику досліджуваних сорту, гібриду та регулятора росту. У третьому розділі «Особливості росту і розвитку рослин ріпаку озимого в осінній період вегетації, залежно від способів застосування регулятора росту і норм висіву насіння» досліджено, що застосування в технологіях вирощування ріпаку озимого регулятора росту Вермийодіс у передпосівній обробці насіння та одно- і дворазового обприскування рослин під час вегетації рослин, за встановлених оптимальних норм висіву, сприяло активізації росту і розвитку рослин, збільшенню урожайності та покращенню якості насіння. Проведеними лабораторними дослідженнями встановлено, що застосування Вермийодісу в дозі 5 л/т сприяло збільшенню енергії проростання насіння ріпаку озимого гібриду Мерседес на 4,5 %, сорту Черемош на 4,1 % та забезпечило вищий відсоток лабораторної схожості насіння, відповідно на 2,7 % і 2,6 %. Встановлено, що найвищою польова схожість 89,6–90,0 %, що більше до контролю на 4,6–5,0 % була у варіанті, де проводили допосівну обробку насіння ріпаку озимого сорту Черемош регулятором росту за норми висіву насіння 0,8 млн сх. нас./га. У гібриду Мерседес найвищі показники спостерігали за норми висіву 0,6 млн сх. нас./га і становили 89,5–90,4 %, що на 5,6–6,5 % більше контролю. У цих варіантах висота рослин сорту Черемош на час припинення осінньої вегетації становила 28,3–28,5 см (більше на 3,4–3,6 см); довжина кореневої системи − 14,1–14,2 см (+3,6-3,7 см); повітряно-суха маса рослин становила 20,0–20,3 г (+7,2–7,4 г); висота кореневої шийки над рівнем ґрунту становила 2,3–2,4 см (менше на 0,2–0,1см) порівняно до контролю. У гібриду Мерседес висота рослин становила 26,1–26,7 см (більше на 3,5–4,5 см), довжина кореневої шийки 13,4–13,7 см (+3,4–3,7 см), висота кореневої шийки над рівнем ґрунту 2,2–2,3 см (менше на 0,1–0,2 см) порівняно до контролю. За передпосівної обробки насіння ріпаку озимого регулятором Вермийодіс встановлено підвищену стійкість рослин до перезимівлі. У сорту Черемош за норми висіву 0,8 млн сх. нас./га загибель рослин за цей період 4 становила 4,6–5,6 % (менше на 4,7–3,6 %), у гібриду Мерседес за норми висіву 0,6 млн сх. нас./га – 4,3–5,2 % (менше на 4,3–5,0 %). У четвертому розділі «Вплив регулятора росту та норм висіву насіння на ріст і розвиток рослин ріпаку озимого у весняно-літній період вегетації» визначено, що застосування регулятора росту Вермийодіс, особливо у варіанті передпосівної обробки і дворазового обприскування забезпечувало продовження тривалості вегетаційного періоду ріпаку озимого на 1-5 діб. Найдовший період вегетації сорту Черемош тривав 311 діб (+5 діб) за норми висіву 0,8 млн сх. нас./га, гібриду Мерседес – 315 діб (+4 доби) за норми висіву 0,6 млн сх. нас./га. Найкращі показники фотосинтетичної діяльності встановлено за застосування регулятора росту Вермийодіс у варіанті передпосівної обробки насіння та дворазового обприскування ним рослин під час вегетації за норми висіву сорту Черемош 0,8 та гібриду Мерседес 0,6 млн сх. нас./га: у фазу цвітіння найбільша площа листкової поверхні ріпаку озимого сорту Черемош становила 43,9 тис. м2/га, що на 9,4 тис. м2/га більше порівняно до контролю; гібриду Мерседес − 43,7 тис.м2/га, або +7,0 тис.м2/га. Фотосинтетичний потенціал сорту Черемош становив 2,667 млн.м2 днів/га, що більше на 0,407 млн. м2 днів/га, гібриду Мерседес − 2,612 млн.м2 днів/га, (на 0,367 млн.м2 днів/га) порівняно до контролю, а чиста продуктивність фотосинтезу сорту Черемош становила 8,68 г/м2 за добу, що на 1,46 г/м2 за добу більше; гібриду Мерседес – 8,58 г/м2 за добу, що на 1,44 г/м2 за добу більше порівняно до контролю. Найвищі показники приросту нагромадження сухих речовин рослинами сорту Черемош встановлено у фазу воскової стиглості 8,22 т/га або на 1,36 т/га більше, гібриду Мерседес − 7,95 т/га, що на 1,18 т/га більше порівняно до контролю. За роки досліджень найкращі темпи лінійного приросту рослин ріпаку озимого були у варіанті проведення передпосівної обробки насіння та дворазового обприскування рослин під час вегетації регулятором росту Вермийодіс у сорту Черемош за норми висіву 0,8 млн сх. нас./га висота 5 рослин становила 161 см, що на 5,0 см більше контролю, у гібриду Мерседес, за норми висіву 0,6 млн сх. нас./га − 165 см, що на 7 см більше контролю. Аргументовано, що за передпосівної обробки насіння регулятором росту Вермийодіс порівняно з контролем знижувало ураженість рослин ріпаку озимого сорту Черемош і гібриду Мерседес переноспорозом була нижчою на 2,9−3,6 %, альтернаріозом – на 4,9–5,1 %, фомозом – на 1,1−1,3 %. Сумісне застосовування (передпосівна обробка і одно- дворазове обприскування) знижувало ураженість рослин на 5,4–6,5 % переноспорозом, і на 5,9–8,1 % альтернаріозом. У цих варіантах рослини гібриду Мерседес не були інфіковані фомозом. Найменша ураженість хворобами була на варіантах, де проводили сівбу сорту Черемош і гібриду Мерседес нормою висіву відповідно 0,8 і 0,6 млн сх. нас./га. У п’ятому розділі «Продуктивність ріпаку озимого за застосування регулятора росту та різних норм висіву насіння» аналізом структурних елементів формування репродуктивних органів визначено, що найбільша кількість стручків на рослинах сорту Черемош 147,1 штук була у варіанті проведення передпосівної обробки насіння та дворазового обприскування рослин за норми висіву 0,8 млн сх. нас./га, що на 17,8 штук більше контролю. У цьому ж варіанті була найбільша кількість насіння в стручку – 29,8 штук, або на 1,2 штук більше контролю. Найбільша кількість стручків гібриду Мерседес була у цьому ж варіанті удобрення за норми висіву 0,6 млн сх. нас./га і становила 150,1 штук, що на 12,2 штук більше контролю, кількість насіння в стручку – 29,3 штук, або на 1,7 штук більше контролю. Встановлено, що найвища середня урожайність (4,24 т/га) ріпаку озимого сорту Черемош отримана за норми висіву 0,8 млн сх. нас./га та передпосівної обробки насіння з дворазовим обприскуванням рослин, що на 0,63 т/га перевищує показник на контролі і на 0,33 т/га більше, ніж в аналогічному варіанті за норми висіву 0,6 млн сх. нас./га та на 0,47 т/га за норми висіву 1,0 млн сх. нас./га. За такого ж варіанту отримано у середньому за роки досліджень найбільшу урожайність ріпаку озимого гібриду Мерседес 6 – 4,13 т/га (+0,61 т/га до контролю) за норми висіву 0,6 млн сх. нас./га, що більше на: 17,3 % контролю; на 17,0 %, за норми висіву 0,8 млн сх. нас./га; на 15,1 % за норми висіву 1,0 млн сх. нас./га. Досліджено, що у варіантах за виконання допосівної обробки насіння, одно- і дворазового обприскування рослин ріпаку озимого сорту Черемош під час вегетації регулятором росту Вермийодіс і норми висіву 0,6 млн сх. нас./га уміст олії збільшувався у середньому на 0,2−0,5 % порівняно до контролю та відповідно за норми висіву 0,8 млн сх. нас./га – на 0,3−0,6 % і 1,0 млн сх. нас./га – на 0,2−0,5 %. Найбільший уміст олії (47,4 %) було отримано у варіанті, де виконували допосівне оброблення насіння регулятором росту Вермийодіс (5 л/т) та дворазове обприскування рослин регулятором росту Вермийодіс (по 4 л/га). У цьому варіанті отримано найбільший збір олії – 2,01 т/га. За норми висіву 0,6 млн сх. нас./га ріпаку озимого гібриду Мерседес олійність насіння становила 44,7 %, або на 0,3 % більше, ніж на контролі, а збір олії з гектара – 1,85 т/га, або на 0,29 т/га більше порівняно до контролю. За показниками вмісту глюкозинолатів в насінні сорту Черемош і гібриду Мерседес спостерігалась тенденція зменшення на 0,6−1,0 мк моль/г, що свідчить про позитивну дію препарату Вермийодіс. Найкращими ці показники були у варіанті проведення передпосівної обробки насіння та дворазового обприскування рослин під час вегетації регулятором росту Вермийодіс за норми висіву сорту Черемош 0,8 млн сх. нас./га – 12,4 мк Моль/г (-1,4 мк Моль/г) та гібриду Мерседес за норми висіву 0,6 млн сх. нас./га – 11,7 мк Моль/г (-2,5 мк Моль/г). У шостому розділі «Економічна та енергетична ефективність вирощування ріпаку озимого залежно від способів застосування регулятора росту та норм висіву насіння» встановлено, що найбільший чистий дохід 21693 грн./га при вирощуванні ріпаку озимого сорту Черемош та 222669 грн./га у гібриду Мерседес, рентабельність 127,7 % при вирощуванні ріпаку озимого сорту Черемош та 133,5 % у гібриду Мерседес і найменша 7 собівартість насіння ріпаку озимого сорту Черемош – 4006,4 грн./т та гібриду Мерседес – 4111,1 грн./т були у варіанті, де проводили передпосівну обробку насіння ріпаку озимого регулятором росту Вермийодіс (5 л/т) та дворазове обприскування рослин під час вегетації регулятором росту Вермийодіс по 4 л/га за норми висіву сорту Черемош 0,8 млн сх. нас./га та гібриду Мерседес 0,6 млн сх. нас./га. Розрахунками визначено, що найкращий показник енергоємності продукції ріпаку озимого сорту Черемош – 120930 МДж/га або на 17690 МДж/га більше контролю, за коефіцієнта енергетичної ефективності 2,19 Кее, що на 0,16 Кее більше контролю. У гібриду Мерседес показник енергетичної ефективності становив 118616 МДж/га, що на 17406 більше контролю за коефіцієнта енергетичної ефективності 2,21 Кее, що на 0,24 Кее більше контролю був у варіанті проведення передпосівної обробки обробки насіння регулятором росту та дворазового обприскування рослин за норми висіву сорту Черемош 0,8 та гібриду Мерседес 0,6 млн сх. нас./га. Ключові слова: ріпак озимий, сорт, гібрид, норма висіву, регулятор росту, температура повітря, перезимівля рослин, допосівна обробка, обприскування, фотосинтетичний потенціал, продуктивність агроценозу, структура рослин, урожайність, насіння, економічна і енергетична ефективність.