Обмін речовин в організмі та інтенсивність росту ярок за використання у годівлі дріжджових біодобавок

Abstract

Польовий І. В. Обмін речовин в організмі та інтенсивність росту ярок за використання у годівлі дріжджових біодобавок – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії 204 – “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва (20 – “Аграрні науки та продовольство”). Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України, Оброшине, 2023. Дисертаційна робота присвячена дослідженню метаболічної і продуктивної дії нових пробіотичних і пребіотичних препаратів вітчизняного виробництва, виготовлених на основі хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae, за використання їх у раціонах годівлі молодняка овець. Низкою наукових праць в останні роки доведено, що використання про- і пребіотиків у раціонах годівлі жуйних тварин стабілізує кислотність рубцевого середовища, активує ферментативну активність симбіотичної мікробіоти у ньому, стимулює розщеплення клітковини протистами рубця, покращує субстратне забезпечення енергетичних і синтетичних процесів органів і тканин, підвищує продуктивні якості тварин. Останнім часом у годівельній практиці жуйних тварин найбільш широко використовують про- і пребіотичні кормові біодобавки, виготовлені на основі різних штамів мікроскопічних грибків, і насамперед препарати на основі дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Світовий та вітчизняний ринок дріжджових про- і пребіотиків і їхній асортимент як альтернатива кормових антибіотиків для потреб тваринництва постійно зростає. На даний час компанією “Ензим” (м. Львів) налагоджено виробництво низки пробіотичних і пребіотичних препаратів на основі 3 хлібопекарських дріжджів, проте їхня метаболічна і продуктивна дія за аліментарного застосування у жуйних тварин залишається не з’ясованою. Тому метою дисертаційної роботи було встановлення дозозалежного впливу використання у складі раціонів годівлі молодняка овець нових кормових біодобавок цієї компанії – пробіотика “Ензимактив” (ЕА) та пребіотика “Інактивовані сухі глютатіонові дріжджі” (ІСГД), виготовлених на основі грибків Saccharomyces cerevisiae на процеси перебігу обміну речовин в організмі, метаболічну активність мікробіоти рубця та інтенсивність росту тварин. Експериментальні дослідження проведено в умовах вівцеферми Державного дослідного господарства “Грусятичі” (Львівська область, Жидачівський район, село Грусятичі) та відділу дрібного тваринництва Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України. З метою виконання даної роботи методом аналогів за живою масою і віком (жива маса тварин на початку досліду становила 38,0 – 38,2 кг, вік – 11 місяців) було сформовано сім груп ярок асканійської м’ясо-вовнової породи по 5 тварин у кожній (перший дослід). Основний раціон ярок контрольної групи складався із 1,1 кг лучного злаково-різнотравного сіна і 0,5 кг стандартного комбікорму, що забезпечувало потреби організму тварин в поживних речовинах, вітамінах, макро- і мікроелементах згідно вітчизняних норм годівлі молодняка овець. Яркам першої, другої і третьої дослідних груп у складі комбікорму додатково згодовували пробіотик “Ензимактив” (ЕА) у дозах 0,4; 0,8 і 1,2%, а тваринам четвертої, п’ятої і шостої дослідних груп – пребіотик «Інактивовані сухі глютатіонові дріжджі» (ІСГД) виробництва фірми «Ензим» (м. Львів) у кількостях відповідно: 1,0; 1,4 і 1,8% від його маси. Тривалість досліду 60 діб (лютий-березень). Облік споживання кормів проводили кожних 10 діб шляхом зважування кількості заданих кормів та не 4 спожитих залишків з точністю до 0,1 кг. Середньодобове споживання в розрахунку на 1 голову у піддослідних ярок за період досліду становило: сухої речовини – 1,3 кг, обмінної енергії – 13,2 МДж, сирого протеїну – 176 г, сирого жиру – 39 г, сирої клітковини – 390 г, кальцію – 9 г, фосфору – 5 г. За сукупності показників, отриманих у першому досліді, було встановлено оптимальні дози використання біодобавок, а саме: пробіотика ЕА – 0,8 % та пребіотика ІСГД – 1,4 % до маси комбікорму. У другому науковому досліді було сформовано три групи ярок – аналогів за віком та живою масою, по 10 голів у кожній. Умови годівлі ярок контрольної групи були аналогічними першому досліду. Тварини 1 дослідної групи крім основного раціону отримували по 0,5 кг комбікорму з пробіотиком ЕА в дозі 0,8 %, а другої дослідної – з пребіотиком ІСГД у дозі 1,4 % до його маси. Тривалість облікового періоду досліду складала 60 діб. По завершенні 60-добового облікового періоду як у першому, так і в другому дослідах через 2 год. від початку ранкової годівлі від 5-ти ярок з кожної групи відбирали зразки крові із яремної вени та рубцеву рідину за допомогою ротостравохідного зонду. У рідкій частині вмісту рубця, отриманого з його фундальної зони визначали: рівень активної кислотності (рН), аміаку, азотових фракцій, амінного азоту, активності трансаміназ, концентрації летких жирних кислот, кількісний та якісний склад симбіотичної мікрофлори та її ферментативну активність. У зразках крові визначали морфологічні показники, а саме: кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну, концентрацію азотових фракцій, сечовини, активність ферментів переамінування, амінний азот, рівень загального білка та його фракційний склад, вміст летких жирних кислот, кетонових тіл, а також імунологічні показники: кількість лейкоцитів, лізоцимну та бактерицидну активність, вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). Крім цього у другому досліді визначали кількість добової сечі та вміст у ній сечовини. Визначення перелічених показників проводили 5 за методиками, описаними у розділі дисертації “Матеріали та методи досліджень”. З метою встановлення інтенсивності росту ярок проводили їх щомісячне зважування, а також визначали живу масу тварин на початку та по завершенні дослідного періоду. Апробацію (виробничу перевірку) з визначення продуктивної дії та економічної ефективності використання пробіотика ЕА і пребіотика ІСГД у раціонах годівлі молодняка овець проведено в окремому досліді в умовах вівцеферми вказаного вище дослідного господарства Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України. З цією метою було сформовано три групи ярок-аналогів асканійської м’ясо-вовнової породи 11 місячного віку, живою масою орієнтовно 36,0 кг по 30 тварин у кожній. Дослід проведено упродовж двохмісячного стійлового періоду (лютий-березень). Тварини контрольної групи упродовж вказаного періоду отримували основний раціон, який складався із 1,1 кг лучного сіна і 0,5 кг стандартного комбікорму, що забезпечувало потребу тварин у поживних і біологічно активних речовинах, вітамінах та макро- і мікроелементах згідно чинних вітчизняних норм годівлі молодняка овець. Яркам першої дослідної групи упродовж дослідного періоду у складі комбікорму додатково згодовували пробіотик ЕА у дозі 0,8%, а другої дослідної групи – пребіотик ІСГД у дозі 1,4% від його маси. Вказані дози введення дріжджових біодобавок до комбікорму годівлі тварин за умов виробничої перевірки обумовлені тим, що у першому експериментальному досліді встановлено, що такі кількості пробіотика ЕА та пребіотика ІСГД у складі комбікорму виявляють найбільш оптимальний метаболічний і продуктивний ефект у молодняка овець. Інтенсивність росту тварин визначали шляхом їх щомісячного зважування. Статистичну обробку отриманих дисертаційних даних проводили, використовуючи стандартні формули електронних таблиць MS Excel. При 6 цьому визначали середньоарифметичне значення та помилку середнього арифметичного для всіх досліджуваних показників. Статистичну значимість отриманих результатів оцінювали на підставі критерію Стьюдента. Різниці між показниками контрольної та дослідних груп вважались статистично вірогідними за Р≤0,05. У результаті проведення фізіолого-біохімічних, гематологічних, мікробіологічних, зоотехнічних, аналітико-економічних і статистичних дисертаційних досліджень встановлено особливості дозозалежної метаболічної і продуктивної дії пробіотика ЕА і пребіотика ІСГД за використання їхніх добавок у комбікормах для годівлі молодняка овець, визначено оптимальні кількості введення вказаних біодобавок до раціонів годівлі тварин та економічну ефективність їх застосування. Зокрема встановлено, що згодовування яркам пробіотичної добавки ЕА в дозі 0,8 та пребіотика ІСГД в дозі 1,4 % до маси комбікорму сприяє зменшенню концентрації аміаку у рубцевій рідині відповідно на 11,6-17,5%, підвищенню в ній амінного азоту на 3,8-6,3% та білкового – на 6,5-21,6%. Введення до раціонів ярок даних добавок в означених дозах стимулювало збільшення проти контролю загальної кількості бактерій у рубці на 13,9-74,3%, мікроскопічних грибків – на 42,5-54,1%. Відзначено зниження проти контролю кількості інфузорій у ярок, які отримували 1,4% пребіотика на 1,8%. Збільшення чисельності мікробіоти рубця в дослідних групах супроводжувалося зростанням амілолітичної активності на 44,7-47,1%, протеолітичної – на 10,5-12,3% та целюлозолітичної – на 6,9-11,2% при одночасному збільшенні суми ЛЖК на 18,7 та 22,9% в порівнянні до контролю. Рівень показників червоної крові в розрізі груп та дослідів знаходився в межах фізіологічної норми. У крові тварин дослідних груп знайдено підвищення концентрації білкового (на 5,9-6,4%), амінного азоту (на 1,2- 7 7,5%), активності трансаміназ (АлАТ на 6,0-9,7% та АсАТ – на 4,5-5,1%) при одночасному зниженні вмісту сечовини (на 13,4-16,3%) та кетонових тіл ( на 12,7-19,2%). Згодовування добавок ЕА та ІСГД в означених дозах сприяло посиленню білоксинтезуючої здатності печінки, що виразилось у підвищенні концентрації в крові альбумінів – основного пластичного матеріалу при синтезі тканинних білків на 2,6-3,5%, γ-глобулінової фракції – на 6,9-5,9% при незначному зниженні суми глобулінів. Підвищення вмісту альбумінів у тварин досліджуваних груп зумовило збільшення значення білкового індексу на 5,9-8,2%, що очевидно свідчить про дещо вищу ефективність білкового обміну в організмі в цілому. Внесення до комбікорму ярок про- та пребіотичних добавок в означених дозах сприяє підвищенню лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові на 3,9-3,3% та 7,3-16,1% відповідно і зниженню концентрації середньомолекулярних ЦІК на 5,8-8,0%, що позитивно вплинуло на імунний статус організму в цілому та його неспецифічну резистентність зокрема. Використання в раціонах ярок пребіотика ІСГД в дозі 1,4% до маси комбікорму сприяло збільшенню середньодобових приростів живої маси на 46,5 % порівняно з контролем, а у ярок, які отримували пробіотик ЕА у дозі 0,8 % в порівнянні з контролем різниця з контролем становила 36,9%. Як бачимо, введення до раціонів ярок пробіотичної добавки «Ензим актив» (ЕА) в дозах 0,4; 0,8 та 1,2% і пребіотика «Інактивовані сухі глютатіонові дріжджі» (ІСГД) в дозах 1,0; 1,4 і 1,8 % до маси комбікому стимулює ріст симбіотичної мікрофлори рубця та її ферментативну активність. Посилення рубцевого бродіння забезпечує оптимальний рівень метаболізму азотвмістних речовин з утворенням необхідного пулу амінного і особливо білкового азоту, що у свою чергу сприяє оптимізації обміну азотових сполук в крові, посиленню білоксинтезуючої здатності печінки в плані продукування, зокрема альбумінів, які є основним пластичним 8 матеріалом при побудові тканинних білків, що в кінцевому результаті забезпечило підвищення середньодобових приростів живої маси. Найбільш виражений оптимізуючий вплив на імунний статус організму молодняка овець, кількісний і якісний склад мікробіоти рубця, її метаболічну активність та інтенсивність росту тварин виявляє додавання до комбікорму 0,8 % пробіотика ЕА та 1,4 % пребіотика ІСГД від його маси. Застосування у складі комбікормів для ярок 11–12 місячного віку у зимово-весняний стійловий період дріжджових кормових біодобавок вітчизняного виробництва, пробіотика «Ензимактив» і пребіотика «Інактивовані сухі глютатіонові дріжджі» у дозах відповідно 0,8 і 1,4 % від маси концкормів підвищує середньодобові прирости (на 39,8 і 36,4 %), економічну ефективність виробництва продукції (на 531,0 і 315 грн.) та прибуток (1,33 і 1,19 грн. на 1,0 грн. затрат). Ключові слова: пробіотик, пребіотик, молодняк, годівля ярок, гематологічні показники, кров, протеїн, імуноглобуліни, рубець, метаболізм, жива маса, середньодобові прирости, інтенсивність росту тварин, комбікорм, продуктивність, економічна ефективність.