Формування кормової продуктивності багаторічних трав в умовах Передкарпаття
Loading...
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України
Abstract
Карасевич Н. В. Формування кормової продуктивності багаторічних трав в умовах Передкарпаття – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю: 201 Агрономія (20 Аграрні науки та продовольство) – Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України, Оброшине, 2023.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення наукової проблеми, що виявляються у встановленні особливостей росту і розвитку злакових та бобових компонентів травосумішей та їх взаємовпливу, обґрунтуванні заходів підвищення продуктивності травостоїв та якості кормів залежно від підбору трав у травосумішках з врахування доз мінеральних добрив та строків внесення висококонцентрованого хелатного мікродобрива на дерново-підзолистих ґрунтах Передкарпаття.
Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, поставленими завданнями і складається зі вступу, шести розділів, висновків до дисертації, рекомендацій для сільськогосподарського виробництва, списку використаних джерел і додатків.
Висвітлено актуальність теми, встановлено комплексний вплив підбору травосумішок та норми внесення добрив на кормову продуктивність сіяного сінокосу. Здійснено всебічну агротехнічну оцінку одно-, дво- та багатокомпонентних сумішок та різних доз внесення добрив в умовах Передкарпаття на дерново-підзолистому поверхнево-оглеєному середньо суглинковому ґрунті.
Відображено зв'язок роботи з відповідними тематичними програмами, планами, завданнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН. Сформовано мету досліджень, основні завдання, методи для
3
їх реалізації та відображено наукову новизну одержаних результатів. Визначено особистий внесок здобувача, одноосібно та у співавторстві опубліковано наукові праці, здійснено науковий супровід впровадження розробок у виробництво.
Проаналізовано ґрунтово-кліматичні умови Передкарпаття, зокрема особливості погодних умов років проведення досліджень. Описано схему досліджень, методики та методи.
У розділі 3 «Особливості формування бобово-злакових травостоїв в умовах Передкарпаття» висвітлено вплив складу травосумішок на висоту, ботанічний склад, щільність, структуру листостеблової маси та виживаність бобово-злакового травостою. Встановлено, що найвищою висотою характеризувався травостій з багатокомпонентною травосумішкою (тимофіївка лучна, конюшина лучна, люцерна посівна, лядвенець рогатий). У структурі листостеблової маси частка листя становила – перший укіс – 18-26%, другий – 18-36%, третій – 24-40%. Найбільшою густотою у першому укосі відзначився травостій із тимофіївки лучної та люцерни посівної – 1828 шт./м2, у другому та третьому укосах – багатокомпонентний травостій (тимофіївка лучна, пажитниця багаторічна, костриця східна, конюшина лучна, лядвенець рогатий, люцерна посівна) – відповідно 2111 шт./м2 та 1929 шт./м2. В ботанічному складі досліджуваних травосумішок переважали бобові трави. Їх частка в залежності від видового складу коливалася в межах 48–86 %, а виживаність становила 69–93 %. Обґрунтовано вплив норм удобрення та позакореневого підживлення на конюшино-тимофіївкову травосуміш. Встановлено, що внесення азоту в нормі 60 кг/га дало змогу отримати травостій, висотою 72 см в першому укосі та 47 см у другому. Внесення мінеральних добрив у весняний період мало позитивний вплив на щільність бобово-злакової травосумішки. Найбільшу щільність травостою в першому укосі (1202 шт./м2) спостерігали за внесення фосфорних та калійних добрив у нормі Р60К90. У другому укосі збільшення щільності травостою в основному відбувалося завдяки інтенсивнішому галуженню бобових
4
компонентів. Внесення N30 та Наніт Турбо після першого укосу забезпечило найвищий показник щільності в третьому укосі (1549 шт./м2). Вміст тимофіївки лучної у травостої коливався від 26 до 55 %. Внесення азоту в нормі 60 кг/га підвищувало її частку до 55 %. Найвищий вміст конюшини лучної (66 %) у першому укосі зафіксований за внесення N30 + Наніт Турбо (N30 після першого укосу) на фоні фосфорних та калійних добрив. У другому укосі спостерігалась чітка тенденція до збільшення злакового компонента, його відсоток становив - 50–63 %. При використанні підживлення Наніт Турбо вміст злакових трав знижувався до 50 %, а частка бобового компоненту збільшувалася. В третьому укосі переважали злакові трави, їх відсоток становив 57–66%. Встановлено, що різні норми мінеральних добрив не впливають на польову схожість, яка змінювалася в межах похибки і становила 74 %. Найвищий відсоток виживаності конюшини лучної було зафіксовано за внесення фосфорних та калійних добрив (Р60К90) – 61 %. Внесення додатково азоту в нормі 30 кг/га знижувало виживаність рослин бобового компоненту на 16 %.
У розділі 4 «Формування кормової продуктивності багаторічних трав в умовах Передкарпаття» обґрунтовано ефективність добору видового складу травосумішок,застосування добрив та позакореневого підживлення. Найбільш продуктивною виявилася багатокомпонентна травосумішка, що складалася з тимофіївки лучної, пажитниці багаторічної, костриці очеретяної, конюшини лучної, люцерни посівної та лядвенцю рогатого, з урожайністю 12,95 т/га сухої маси. Травостій з тимофіївкою лучною та конюшиною лучною забезпечив надходження 10,15 т/га сухого корму. За використання N30, Наніт Турбо та N30 після першого укосу продуктивність конюшино-тимофіївкового травостою становила 12,33 т/га сухого корму. За внесення лише азоту в нормі 60 кг/га вихід сухої маси становив 11,45 т/га.
В розділі 5 «Хімічний склад та поживність кормів залежно від компонентного складу травосумішок та удобрення» встановлено як компонентний склад травосумішей впливає на вміст протеїну, жиру,
5
клітковини та інших органічних речовин у кормах. Вміст кормових одиниць у сухій речовині практично не залежав від типу травосумішки та коливався в межах від 0,79 до 0,83 кормових одиниць на 1 кг сухої маси. Однак насиченість кормових одиниць перетравним протеїном варіювала від 107,5 до 143,8 г на одну кормову одиницю, що повністю відповідає зоотехнічним нормам годівлі тварин. На сіяному конюшино-тимофіївковому травостої із застосуванням удобрення та позакореневого підживлення протеїнове відношення було сприятливим для годівлі тварин і не звужувалося нижче від 1 : 5,7. Насиченість кормової одиниці перетравним протеїном була достатньою та відповідала усім нормам годівлі тварин та становила від 105,7 до 132,6 г.
У розділі 6 «Економічна й енергетична оцінка технологічних заходів залежно від компонентного складу та удобрення сіяних травосумішей» наведено розрахунки економічної ефективності виробництва кормів сіяних багаторічних бобово-злакових травосумішок. Встановлено, що високий рівень рентабельності 208 % з умовно чистим прибутком 44780 грн./га забезпечує висівання багатокомпонентної травосумішки (тимофіївка лучна, пажитниця багаторічна, костриця очеретяна, конюшина лучна, лядвенець рогатий та люцерна посівна).
Високий відсоток бобових за фосфорного та калійного удобрення обумовив найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності – 4,6, тоді як за внесення мінерального азоту він становив 3,8–4,1.
Ключові слова: травостої, травосуміш, бобові трави, агрофітоценози, продуктивність, урожайність, удобрення, хелатне добриво, мікроелементи
Description
Keywords
Citation
дисертація
